Демонстранти в усьому світі вимагають, щоб заради навколишнього середовища буле скорочене постачання енергії на основі вуглецю. Проте в Німеччині політика Energiewende (перетворення енергії), яка повинна була задовольнити ці вимоги, не здатна скоротити викиди вуглекислого газу. Велика частина проблеми полягає в тому, що у відповідь на давні антиядерні настрої, політики прагнуть звести нанівець атомну енергію, інвестуючи в поновлювані джерела енергії, такі як вітер та сонячна енергія.
Навчившись використовувати силу вітру, води та вогню (спалюючи листя та дрова) - в принципі те, що ми сьогодні називаємо «поновлюваними джерелами енергії» - наші ранні предки отримали панування над природою. Але їх джерела енергії були слабкими, доступними лише тоді, коли дозволяла погода. В результаті їх рівень життя був низьким, життя було коротким, а їх чисельність залишалася низькою.
Все змінилося з приходом промислової революції. Люди навчилися приводити двигуни в дію шляхом спалювання вугілля, а потім нафти та газу. Міра корисності палива — його щільність енергії, тобто кількість одиниць електроенергії (кВт·год на кілограм). У викопного палива енергетична щільність 1-7 кВт·год на кг — в тисячу разів більше, ніж у поновлюваних джерел енергії — яку можна використовувати в будь-якому місці, в будь-який час, незалежно від погоди.
Доступ до цих потужних джерел енергії сформував більшість економічних та політичних подій за останні 250 років. За цей час світове населення збільшилося у вісім разів, очікувана тривалість життя подвоїлася, а рівень життя людей значно покращився.
Однак сьогодні ми стоїмо на порозі нової енергетичної революції. Переваги викопного палива більше не переважують витрати, а стандартні поновлювані джерела енергії залишаються такими ж слабкими та ненадійними, як до промислової революції.
Щоб використовувати достатню кількість енергії, для доіндустріального палива необхідні руйнівні для природи — чи «зелені» або «екологічно чисті» - електростанції: величезні масиви сонячних панелей, ліси гігантських вітряних млинів та великі затоплені річкові долини. Їх розмір свідчить про слабкість енергії, яку вони отримують, в той час як уривчастість має на увазі типову робочу доступність всього 30%. І, як продемонструвала німецька Energiewende, цих видів палива недостатньо.
Без реалістичної, науково обґрунтованої енергетичної політики, світ не отримає ту енергетичну революцію, яку потребує. Природна наука про енергію була добре вивчена протягом століть, тому несподіванки бувають дуже рідко. Єдине, інше, широко доступне паливо, відоме науці — це ядерне, яке виходячи з попиту, забезпечує достатній вихід енергії, при цьому завдаючи природі найменшу шкоду.
Щоб функціонувати як джерело енергії, паливо повинне бути «заряджено» більш потужним джерелом — будь то сонячне світло для сонячних батарей, або, в разі викопного палива, мільйони років фотосинтезу. І та ж сама фізика, яка пояснює, чому щільність енергії викопного палива в 1000 разів вище, ніж у доіндустріальних підприємств, також пояснює, чому щільність енергії атома більше в п'ять мільйонів разів.
Уранове або торієве паливо, яке ми знаходимо сьогодні на Землі, було заряджено енергією, коли воно формувалося в результаті гравітаційного колапсу до утворення планети. Астрономи спостерігають подібні вибухи, які відбуваються сьогодні в інших місцях Всесвіту.
Одного кілограма ядерного палива, якого цей феномен виробляє, досить, щоб забезпечити одну людину усією енергією довічно, і для цього не потрібно ні викиду 1800 тонн CO2, ні скидання десяти мільйонів тонн води з греблі. Відходи від цієї невеликої кількості ядерного палива також дуже малі та, всупереч поширеній думці, не викликають аварій.
Крім поодинокого розпаду радіоактивних атомів, ядерна енергія міцно замкнені всередині окремих ядер, які ніколи не зустрічаються один з одним, крім як в центрі Сонця. Ядра не виділяють передчасно свою енергію, тому що тільки вільний нейтрон може обійти замок, і такі ключі швидко руйнуються: їх період напіврозпаду становить десять хвилин. В результаті ядерна енергія може вивільнятися тільки всередині робочого реактора. Така виняткова фізична безпека ядерної енергії.
Більш того, біологія захищає життя від ядерної радіації. За три мільярди років життя еволюціонувало, щоб не вмерти від природної радіації, що виходить із каменів та космосу, розробляючи шляхи відновлення після нанесеного збитку. Але це довга історія. Річ у тому, що помірне опромінення практично нешкідливе. Завдяки роботі Марі Кюрі, для діагностики та лікування раку, регулярно використовуються навіть ще більші дози радіації.
Громадськість сприймає використання ядерних технологій для здоров'я людей, те ж саме вона повинна зробити для здоров'я планети. Проте, хоча страхи перед атомною енергетикою не мають наукового обґрунтування — дійсно, атомна енергія набагато безпечніше, ніж будь-яке інше джерело енергії — вони пронизують державну політику, причому ризики часто вигадані заради розваги.
Наше майбутнє та здоров'я нашого довкілля вимагають, щоб ми змінили курс і прийняли атомну енергію. Щоб підтримати цей зсув, необхідно забезпечити всебічну та точну освіту, як для широкої громадськості, так і для сьогоднішньої молоді, яка коли-небудь буде будувати та експлуатувати атомні електростанції в усьому світі. Водночас велика частина запобіжних заходів, розроблених під час холодної війни, потребує перегляду.
З точки зору безпеки, надійності, ефективності та екологічності, ядерна енергія є найкращим кандидатом на заміну викопного палива. Без цього енергетична революція, в якій терміново потребує світ, ніколи не станеться.
Довідка: Уейд Еллісон, заслужений професор фізики та науковий співробітник коледжу Кебл в Оксфордському університеті, автор книги «Nuclear is for Life». Є почесним секретарем SONE (організація «Захисники ядерної енергії»)
