Майже всі основні аспекти європейської економіки повинні бути переосмислені через глобальні зміни клімату та надзвичайну екологічну ситуацію — такий основний посил «Європейського зеленого курсу». На жаль, зараз цей курс підтримують далеко не всі члени Євросоюзу.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен представила пакет заходів, за допомогою якого Європа повинна стати кліматично нейтральною до 2050-го року. Євросоюзу цей «зелений курс» обійдеться в трильйон євро — в розрахунку до 2030-го року. Документ передбачає зміну більшості сфер економіки, від регуляції рівня викидів парникових газів та будівництва до виробництва їжі.
Урсула фон дер Ляйен
За словами Урсули фон дер Ляйне, головна мета цього документу — забезпечити стале економічне зростання, яке не становитиме загрозу навколишньому середовищу. «Це наша нова стратегія розвитку, яка дає більше, ніж просить, — заявила вона. - Ця стратегія показує, як змінити наш спосіб життя та праці, виробництва та споживання, щоб ми жили здоровим життям та розвивали наш бізнес. Ми допоможемо нашій економіці стати світовим лідером, рухаючись першими та рухаючись швидко».
В першу чергу новий курс спрямований на дворазове скорочення викидів парникових газів до 2030 року та перехід до кліматичної нейтральності до 2050 року. Для країн, які не готові до таких радикальних змін — це Польща, Чехія та Угорщина — Фон дер Ляйне пообіцяла стимуляційні виплати в обсязі €100 млрд, для якнайшвидшого переходу до безвуглецевої економіки.
Фінансування деяких галузей європейської економіки значно зміниться. Наприклад, до 2021 року не менше 40% субсидій на сільське господарство та 30% субсидій на рибальство буде направлено на заходи зі скорочення викидів. «Європейський зелений курс» передбачає роботу і з іншими екологічними проблемами. Зокрема, в ньому прописаний перехід до безвідходного виробництва та посилення вимог до якості повітря.
На жаль, далеко не всі країни-члени ЄС прагнуть до «зеленого курсу». Наприклад, влітку чотири східноєвропейських держави з розвиненою вугільною промисловістю провалили прийняття заходів зі скорочення викидів — і можуть зробити це знову. Також в деяких країнах існує потужне сільськогосподарське та рибальське лобі, яке стурбоване змінами в політиці субсидій. Немає ясності й в тому, які фінансові інструменти вважати «екологічно стійкими».
Кліматичні активісти вітали рішення Єврокомісії, однак зажадали від ЄС встановити більш амбітні цілі щодо скорочення викидів — 65% до 2030 року. Крім того, деякі екологи розкритикували документ за те, що він ставить на перше місце економічне зростання, а не захист нашої планети.
Нагадаємо, що на цьому тижні, учасники Конференції ООН з питань клімату, яка проходить в Мадриді, заявили, що одне з найбільш нагальних завдань — кардинально скоротити викиди парникових газів та узгодити заходи зі створення «ринку емісії».
За матеріалами: The Guardian
