Група американських вчених вивчила океанічні води поруч з 30-кілометровим льодовиком Леконт на Алясці. Виявилося, що швидкість його танення сильно перевищує розраховані раніше показники.
Ця робота є продовженням дослідження, в ході якого вчені виміряли швидкість танення льодовика, направивши на нього сонар з корабля. Вчені виявили, що швидкість плавлення льоду набагато вище, ніж очікувалося, але не могли пояснити, чому. У новій роботі дослідники з Ратґерського, Аляскинського та Орегонського університетів вирішили розібратися в рушійну силу цих процесів з допомогою безпілотних каяків.
Виявилося, що процес танення сильно пов'язаний з підводними течіями та водою, що приливає до льодовика. З'ясувалося, що поблизу льодовиків відбуваються два види танення. Там, де прісна вода стікає до основи льодовика з поверхневої зони, її потужні потоки призводять до плавлення льоду.
Інший варіант — нижня частина льодовика може плавитися під дією води, що приливає до неї. Дослідники з'ясували, що темп такого танення значно — в 100 разів — вище, так само як і частка в загальному обсязі талої води.
До проведеного дослідження вчені мали мало прямих вимірювань швидкості танення льодовиків за допомогою припливу води та повинні були покладатися на неперевірену теорію для отримання оцінок і моделювання взаємодії океану та льодовика.
Результати досліджень кидають виклик цим теоріям. Нова робота є кроком до кращого розуміння підводного танення — процесу, який повинен бути краще представлений в наступному поколінні моделей, що оцінюють підвищення рівня моря та його наслідки. Дослідження опубліковано в журналі Geophysical Research Letters.
