Згідно з новим дослідженням, понад 2 тисячі об'єктів відновлюваної енергетики вже побудовані в районах, що мають високе екологічне значення, в тому числі у природних заповідниках, а інфраструктура навколо них може серйозно порушити біорізноманіття планети.
Команда вчених з Університету Квінсленда (Австралія) проаналізувала місце розташування 12,5 тисяч джерел відновлюваної енергії, яку отримують з природних ресурсів: сонячних, вітрових та гідроенергетичних станцій. Як виявилося, майже 18% або понад 2,2 тисячі таких об'єктів мають негативний вплив на біорізноманіття районів, в яких вони побудовані. При цьому близько 169 з них розташувалися у заповідних зонах.
«Крім того, що понад 2200 об'єктів відновлюваної енергії вже працюють у важливих районах біорізноманіття, ще 900 знаходяться на стадії будівництва. Енергетичні об'єкти та інфраструктура навколо них, наприклад дороги та підвищена активність людини, можуть завдати неймовірної шкоди навколишньому середовищу. Це несумісно з зусиллями щодо збереження біорізноманіття», заявив провідний автор дослідження Хосе Ребейн.
Вчені нанесли на карту розташування сонячних, вітрових та гідроенергетичних станцій в дикій природі. Це наочно продемонструвало, що більшість об'єктів в Західній Європі та розвинених країнах розташовані в районах, які до сих пір були майже недоторканими людьми. Найбільше таких об'єктів в заборонених для будівництва територіях вчені знайшли в Німеччині - 258, на другому місці Іспанія - 248, на третьому - Китай зі 142 об'єктами. Непал, наприклад, має 100 гідроелектростанцій, які стоять на території заповідників.
На фото вище об'єкти відновлюваної енергетики побудовані в заповідних зонах.
a. Corredor de Senandes IV, вітряна електростанція в Бразилії. Побудована в заповіднику, де живуть безліч видів птахів. Фото 2006 та 2018 років.
b. Провінція Юньнань, Китай, сонячна станція побудована в межах одного з останніх тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів. Фото 2013 та 2018 років.
c. Thủy điện Đồng Nai 3, В'єтнам, одна з п'яти гідроелектростанцій, побудованих уздовж річки Інг Най в Національному парку Кат-Тьєн та біосферному заповіднику ЮНЕСКО. Фото 1996 та 2017 років.
Вчені відзначають, що перехід від викопного палива - нафти, вугілля, горючого сланцю, природного газу, торфу, а також інших горючих мінералів та речовин - до відновлюваної енергії, джерела якої, на думку людини, невичерпні, служить основоположним фактором для уповільнення ходу зміни клімату.
Однак, підкреслюють дослідники, кількість об'єктів «зеленої» енергетики за останні 20 років потроїлася і дуже часто вони перетворюються в території з інтенсивним землекористуванням та можуть негативно впливати на заповідні райони. Подібні споруди найчастіше перевершують за площею ті ж електростанції, що працюють на викопному паливі, і їм потрібні в десять разів більші території, щоб виробляти таку ж кількість енергії.
«Вся команда згодна з тим, що цю роботу не слід інтерпретувати як таку, що виступає проти відновлюваних джерел енергії, оскільки вони мають вирішальне значення для скорочення викидів вуглецю. Ключовий момент у тому, щоб об'єкти відновлюваної енергетики будувалися в місцях, де вони не завдаватимуть шкоди біорізноманіттю», додає один з дослідників доктор Джеймс Аллан.
Автори дослідження також закликають уряди, представників промисловості та організації уникати будівництва об'єктів відновлюваної енергії в заповідних зонах та розглядати альтернативні місця для їх розташування. Якщо більшість подібних споруд в Західній Європі та інших розвинених країнах вже розташовані в районах з багатим біорізноманіттям, то ще є час відмовитися від зведення подібних об'єктів в Азії та Африці.
Дослідження опубліковане в журналі Global Change Biology.
