Життя на Марсі, якщо воно коли-небудь існувало, могло розвиватися протягом 700 млн років. Початок процесу, дослідники з Університету Західного Онтаріо, позначили як 4,2 млрд років тому.
Вчені припускають, що 4,48 млрд років тому на Марсі закінчилося інтенсивне метеоритне бомбардування. Космічні тіла могли принести на Червону планету молекули води та найпростішу органіку, яка, ймовірно, стала основою життя. Дослідження опубліковане в журналі Nature Geoscience.
Дослідники проаналізували зразки мінеральних зерен з найбільш древніх відомих марсіанських метеоритів — осколки цих астрономічних об'єктів були вибиті з поверхні Червоної планети та в результаті опинилися на Землі. Це дозволило вченим встановити приблизний термін завершення метеоритного бомбардування Марса — це сталося в період між 4,43 та 4,48 млрд років тому.
«Ми знаємо, що в історії Червоної планети були гігантські зіткнення, але вони повинні були відбутися раніше 4,48 млрд років. Внаслідок цього там могли встановитися сприятливі для життя умови на півмільярда років раніше, ніж вважалося можливим у внутрішній Сонячній системі», - заявив Десмонд Мозер, провідний автор дослідження.Також, автори застосували кліматичні моделі для передбачення температурного режиму на поверхні Марса. Вони прийшли до висновку, що приблизно 4,2 мільярда років тому на Червоній планеті одночасно встановилася підходяща температура і спостерігалася достатня кількість води на поверхні. Разом з іншими даними, які говорять про значну втрату води приблизно 3,5 мільярда років тому, виходить тимчасове вікно тривалістю приблизно 700 мільйонів років, протягом якого на Марсі теоретично могло існувати життя.
Порівняння ранньої геологічної історії Землі та Марса згідно з новими результатами. Час виникнення сприятливих для життя умов на Червоній планеті на півмільярда років більше, ніж вік найдавніших слідів біологічних форм на Землі. D. E. Moser et al. / Nature Geoscience, 2019
Необхідно відзначити, що існування примітивного життя не спростовано і на сучасному Марсі. Основний напрямок досліджень в цій області пов'язано з реєстрацією в атмосфері метану — частого супутника живих організмів на Землі. Спочатку газ був знайдений марсоходом Curiosity, потім його наявність було підтверджено з орбіти та зовсім недавно Curiosity знову його зафіксував, причому в рекордній кількості.
Трохи наукової фантастики
Таким чином, про те, що Марс в далекому минулому був придатний для життя, вчені допускають. Але чи був насправді заселений найближчий сусід Землі, і якщо так, то ким? Який варіант розвитку подій ми на нашому теперішньому рівні розвитку можемо уявити, якщо включимо фантазію?
Припустимо, що в той час, коли у Марса була атмосфера, його населяли розумні істоти. Що б вони зробили в тому випадку, якщо б виявили, що з планетою скоро статися щось жахливе і вона стане непридатною для життя?
Якщо наші сусіди з Марса були розумними, логічно припустити, що вони постаралися б розробити якийсь ефективний план втечі. І якщо цивілізація на Марсі перебувала на тому ж рівні розвитку, що і ми сьогодні, її представники, швидше за все, постаралися б побудувати багато кораблів та переселитися на найближчу, придатну для життя планету, а це Земля.
У легендах багатьох народів світу, як відомо, існують описи богів, що спустилися з неба. Наприклад, більш просунутими представниками цивілізації Червоної планети могли б виявитися ті ж самі єгипетські або шумерські боги.
Фантазувати, таким чином, можна скільки завгодно. Але хай там як, обладнання, здатного дати точні відповіді на питання про те, що могло відбуватися мільйони та мільярди років тому, в тому чи іншому місці, включаючи Марс, у людства на даний момент, на жаль, поки немає.
