За задумом засновника SpaceX Ілона Маска, ядерне бомбардування полюсів Марса розігріє вуглекислий газ та створить на планеті атмосферу. Математик Роберт Уокер порахував, скільки потрібно ядерних зарядів, щоб ідея мільярдера втілилася. Більш реальним задум не став.
Засновник SpaceX Ілон Маск напередодні повернувся до своєї ідеї тераформування Марса за допомогою серії ядерних вибухів. За його задумом, якщо постаратися, можна нагріти полюса, вивільнити з-під поверхні вуглекислий газ та створити на Марсі атмосферу. Тоді переселенцям з Землі, щоб ходити по поверхні, досить буде кисневої маски, а скафандри будуть не потрібні.
На сайті SpaceX вже продають футболки «Nuke Маrs», а Ілон обіцяв скинути по бомбі в рахунок кожної покупки. Однак математик стверджує, що величезної армії шанувальників замало, і тераформування Марсу в такий спосіб не вийде. На його думку, фото з фойє в штаб-квартирі SpaceX ніколи не стане частиною реальності.
Свої розрахунки він привів в блозі та стверджує, що навіть мільйони найпотужніших ядерних бомб не вистачить, щоб втілити ідею Маска в життя.
Уокер виходить з уточнення Ілона про те, що він сподівається за рахунок численних ядерних вибухів створити біля полюсів «міні-сонця», які будуть їх прогрівати. Чим вище температура, тим ефективніше процес. Максимальну, як вказує Уокер, яскравість ядерний гриб має на 50-тій секунді після вибуху бомби. Так що полюса треба бомбити частіше, ніж раз на хвилину.
Це означає, що до Червоної планети щодня треба посилати майже 3500 ядерних бомб потужністю в 100 мегатонн кожна та продовжувати бомбардування близько семи тижнів, стверджує математик.
Для усвідомлення масштабу він нагадує той факт, що зараз весь ядерний арсенал США майже вдвічі менше цього числа. Але ж від людства потрібно створювати не тільки надпотужні бомби, але й засоби їх транспортування.
Крім того, є ще одна невелика проблема, яку Ілон виніс за дужки — бомбардування подібних масштабів перетворить Марс в непридатну для життя ядерну пустелю.
Ідею про тераформування Марса серйозні фахівці критикували й раніше - за розрахунками, навіть якщо вивільнити весь вуглекислий газ без вибухів, його буде недостатньо, щоб «запустити» парниковий ефект та сформувати атмосферу. Якось так...
