На карті Чумацького Шляху існує багато порожніх місць, де раніше сяяли зорі. Деякі зірки вмирали, інші змінювали місце розташування. Однак не всі такі зникнення знаходять логічне пояснення. Міжнародна група астрофізиків недорахувалася сто зірок, які зникли миттєво та з незрозумілих причин.
Порівнюючи зоряні каталоги 1950-х років з більш пізніми даними, дослідники з проекту Century of Observations виявили 100 зірок, які, як їм здається, зникли без сліду. Висловлювалися самі різні припущення: від рідкісних типів зоряної смерті та екстремальної астрофізики до... просунутих технологій інопланетян.
«Знайти зникаючу зірку або зірку, яка з'являється з нізвідки — найцінніше відкриття і, безумовно, змінило б теперішню астрофізику», говорить Беатріс Вільярроель, фізик-теоретик зі Стокгольмського університету.
У попередньому дослідженні Вільярроель та її команда порівняли положення приблизно 10 мільйонів об'єктів, зареєстрованих в каталозі Військово-морської обсерваторії США (USNO), з їх аналогами в Sloan Digital Sky Survey (SDSS). Вчені недорахувалися 290 000 об'єктів, зникнення більшості з яких можна було легко відстежити. У підсумку вони знайшли одну єдину зірку, яка, як виявилося, дійсно зникла, і навіть це відкриття супроводжувалося масою сумнівів. Це була унікальна знахідка, але навряд чи була переконливим доказом для появи нової астрофізики.
У своєму новому дослідженні вчені порівняли 600 мільйонів об'єктів в каталозі USNO з каталогом, створеним системою Pan-STARR Гавайського університету.
У Військово-морський каталог входять фотографії зоряного неба в п'яти кольорах аж до візуальної магнітуди 21, зроблені протягом 50-ти років. Космічні об'єкти в базі даних Pan-STARR включають і тьмяні об'єкти, аж до магнітуди 23, в порівнянні з каталогом SDSS, з максимальною магнітудою 22.
Порівняння виявило 151 193 кандидати на зниклі зірки. Розширений пошук скоротив це значення до 23 667. Отриманий список був перевірений візуально та виключив ще близько 18 000 зображень, які були зіпсовані дефектами або артефактами. Нарешті команда видалила зображення, де відсутня зірка перебувала на краю поля. Остаточний аналіз залишив список з сотнею зниклих зірок.
Villarroel et al., The Astronomical Journal, 2019
Традиційні пояснення — наприклад, їх смерть — не може пояснити подібне зникнення. Жодна зі зниклих зірок не проявляла ознаки переродження ні в наднову, ні в нейтронну зорю. Вчені також додали, що ці зірки розташовувалися відносно близько і дослідники б зафіксували ознаки вибуху або інших процесів.
«Ми вважаємо, що це природні, хоча і досить екстремальні астрофізичні явища», говорить Мартін Лопес Корредойра з Канарського інституту астрофізики.
Хоча є й інші пояснення. Але сприймати їх навсправжки та без доказів поки не варто: інопланетяни можуть поглинати світло зірок, перетворюючи його в енергію. Або ж перші спалахи цих зірок могли бути сигналами від інопланетної цивілізації. «Але нам ясно одне, що жодне з цих явищ не має ніякого підтвердження, що вони є результатом позаземних технологій», - резюмує Корредойра.
За матеріалами: ScienceAlert