Космос і Всесвіт - дізнайтеся все!

Новини, аналітика, статті, фото та відео

Унікальна система зірок підтвердила теорію відносності

Унікальна система зірок підтвердила теорію відносності

Через сто років після того, як Альберт Ейнштейн сформулював загальну теорію відносності, знайшлися нові докази його правоти. Австралійські астрономи вперше побачили, як пара щільних зірок захоплює за собою тканину простору-часу.

Міжнародна група вчених під керівництвом астрономів з Австралії звернула увагу на систему PSR J1141-6545, що складається з двох мертвих зірок, які обертаються одна навколо одної. Одна з них — білий карлик розміром приблизно з Землю, але в 300 000 разів щільніше, а інша — пульсар, куля діаметром 20 км, але масою в 100 млрд разів більше маси нашої планети. Пульсар обертається навколо білого карлика за п'ять годин, окрім того, обидві зірки дуже швидко обертаються навколо своїх осей.

У загальній теорії відносності, гравітація — результат впливу маси на тканину простору-часу. Через кілька років після публікації загальної теорії відносності, австрійські фізики Йозеф Ленз та Ганс Тіррінґ запропонували концепцію захоплення інерційних систем відліку. Тобто того, що об'єкти, які обертаються, будуть «тягнути за собою» простір-час.

Білий карлик та пульсар тягнуть тканину простору-часу навколо своєї орбіти

Білий карлик та пульсар тягнуть тканину простору-часу навколо своєї орбіти

У більшості випадків цей ефект дуже незначний, так що він залишався непідтвердженими протягом більше сотні років. Але тепер дослідники виявили докази.

Астрономи вивчали систему PSR J1141-6545 протягом 20 років, спостерігаючи за тим, як зірки взаємодіють між собою. І в довгостроковій перспективі помітили поступову зміну, яке можна пояснити ефектом Ленза — Тіррінґа. Річ у тому, що пульсари поводяться як годинник, випромінюючи енергію через певні проміжки часу. Але якщо спостерігач фіксує порушення ритму, він має право припустити якесь втручання в сигнал.

«Провівши паралель між регулярними спалахами світла пульсара і цоканням годинника, ми побачили та розплутали ряд гравітаційних ефектів, що змінюють конфігурацію орбіти та час прибуття ритмічних імпульсів, — пояснив Еван Кін, автор дослідження. - В даному випадку ми вперше побачили в зоряній системі прецесію Ленза — Тіррінґа, яка доводить загальну теорію відносності».

 

 

За матеріалами: Хайтек+

На цьому поки все. Та не забувайте поділитися прочитаним зі своїми друзями!


Останні публікації

Підпишись на новинки