Дослідники з Токійського технологічного інституту спільно з інженерами Sanoh Industrial розробили технологію «стабілізованих теплових комірок», яка повинна змінити типові геотермальні електростанції. Вона усуває їх головний недолік — необхідність використовувати водяну пару з температурою близько 180 C, яка розкручує турбіни генераторів. Теплові комірки, як стверджують дослідники, працюють і при температурі нижче 100 C, відразу виробляючи електрику з тепла.
В основі комірки лежить конструкція з трьох шарів — германієвий напівпровідник, електронний транспортний шар і тверде джерело електролітів на основі міді. З двох сторін до конструкції прилягають два електроди, які утворюють замкнутий ланцюг з кріпленням під навантаження. Тепер, якщо нагріти комірку, електрони з германію побіжать через транспортний шар на електрод, завдяки чому утворюється рух частинок або електричний струм.
Пройшовши через навантаження та розтративши частину енергії, електрони досягнуть електроліту і за допомогою окисно-відновних реакцій знову повернуться у напівпровідник.
У такий батареї є фундаментальний недолік, який японські фізики зуміли перетворити на перевагу. По мірі роботи іони з міді будуть рознесені по всій системі й ресурс для окислювально-відновних реакцій вичерпається. Але якщо подати зовнішню напругу, то рух електронів відновиться, і велика частина іонів повернеться в електроліт. Виходить стійка система з великим терміном експлуатації та мінімальними витратами на обслуговування.
Розробники ще не готові створити прототип геотермальної батареї, технологія відноситься до експериментальних. Є питання щодо збереження багатошарової конструкції при стрибанні температури, а головний компонент — германій — дешевим ніяк не назвеш. Зате тут нульовий рівень викидів, немає ніякого шкідливого випромінювання і, в теорії, теплові комірки можна використовувати всюди, де є надлишок тепла. Наприклад, як «надбудову-симбіонт» на різних великих енерговитратних механізмах.
