У людини, яка одночасно керує корпорацією Tesla, займається будівництвом та випробуваннями марсіанської ракети SpaceX, прокладанням підземного швидкісного тунелю з Boring Company, є улюблене дітище — компанія нейронних технологій під назвою Neuralink.
Ілон Маск став співзасновником Neuralink у 2016 році, та вона залишалася відносно непомітною до 2017 року, коли Wall Street Journal розповів про те, що Маск заснував компанію, яка планує «злиття комп'ютера з людським мозком».
Але Neuralink працює, крім усього, і над технологією, яка є одним з головних страхів Ілона — штучним інтелектом. Маск часто висловлювався про свої побоювання, що штучний інтелект одного разу може знищити людську расу. Але як раз перед Neuralink стоїть конкретне, хоча й досить футуристичне завдання — створити пристрій з підтримкою штучного інтелекту, здатного взаємодіяти з людським мозком.
І в цьому липні Neuralink представила технологію, яку в таємниці розробляла кілька років — мікрочип, який встановлюється за вухом та з'єднується електродами з імплантами, вживленими в мозок людини. Одного разу така технологія, за задумом Маска, забезпечить підґрунтя для симбіозу людини та комп'ютера.
Чіп встановлений за вухом, а електроди підключені до мозку
Дана концепція не нова. Ще у 2012 році вчені розробили пристрій, здатний як інтерпретувати активність мозку, так і стимулювати нейрони в мозку, а паралізовані пацієнти навіть змогли управляти роботизованою рукою.
Однак Маск явно не планує займатися чужими розробками. Він сподівається, що Neuralink одного разу зможе розробити технологію, що посприяє «симбіозу» людей та машин. Він також з ентузіазмом розповів про проведений експеримент, результатом якого стала мавпа, здатна «управляти комп'ютером силою думки», і що Neuralink хоче почати тестування на людях «до кінця наступного року».
Видання Business Insider поговорило з двома нейробіологами, щоб розібратися у всіх тонкощах технології.
«Безумовно, в презентації є багато пихатості, але є й набагато більш реалістичні аспекти», - сказав Ендрю Хайрес, доцент кафедри нейробіології в Каліфорнійському університеті. На його думку, Neuralink просто вдосконала наявні технології трьома істотними способами.
1. Гнучкі нитки з електродами можуть рухатися разом з мозком, не викликаючи ушкоджень
У пристрої Neuralink використовуються дуже гнучкі нитки з електродами. «Той факт, що вони використовують ці гнучкі нитки, є значним нововведенням, особливо якщо вони намагаються донести це до споживачів», - сказав Хайрес. Кожна нитка трохи тонше за людську волосину та має електроди, здатні виявляти активність мозку і, теоретично, стимулювати її.
«Жорсткі нитки завдають величезної шкоди мозку, тому що мозок здатний рухатися», - зазначив Хайрес, додавши, що мозок людини дуже м'який, набагато м'якше, ніж зразки, законсервовані в банках та залиті формальдегідом. «Він набагато м'якше — як желе», - сказав він. Гнучкі нитки, описані Neuralink, потенційно можуть бути кращим рішенням для пристрою, який буде розміщено в мозку, і який може пошкодити тканини.
І хоча це не нова технологія, але вона досить свіжа, і ніхто точно не знає, чи зможуть ці електроди пропрацювати понад два роки. «Технологія існує всього рік або два. І ці гнучкі нитки з електродами можуть виявитися менш надійними, ніж це заявлено, і вони можуть поламатися», - сказав Хайрес.
Доктор Рілі Грін з Імперського коледжу Лондона зазначила, що матеріал, який використовується для виготовлення ниток, є досить поширеним полімером, застосовуваним в даній області. Вона також зауважила, що самі електроди зроблені з золота, які вона називає «технологією дослідницького рівня», а не технологією, яку повинні імплантувати в мозок людини.
2. Швацька машина замість хірурга
Одна велика проблема з гнучкими нитками полягає в тому, що їх дуже складно імплантувати в мозок, і для цього Neuralink винайшов абсолютно новий пристрій. Зонди вводилися б у мозок пристроєм, схожим на швацьку машину, в якій використовувалася б жорстка голка, щоб проштовхнути нитки приблизно на 1 міліметр в зовнішню поверхню кори головного мозку.
«Швацька машина» Neuralink
За словами Хайреса, ідея цієї швацької машини є «абсолютно новою». Йому доводилося вручну вводити подібні імпланти в мозок миші. «Робити це вручну, звичайно, дуже добре... Але потрібно мати достатньо тверду руку, щоб робити це вручну», - сказав він.
На Хайреса справило велике враження здатність «швацької машинки» протистояти руху мозку в черепній коробці. «Дихання та серцебиття — два фактори, які можуть трохи зрушувати мозок», - сказав Хайрес.
Ця функція у Neuralink називається онлайн-корекцією руху — спочатку знімається відео кровоносних судин головного мозку під мікроскопом, а потім, за допомогою робота, налаштовується синхронізація руху голки та кровоносних судин.
3. Надпотужний чіп, який транслює активність мозку
Остання зброю в арсеналі Neuralink - це чіп, який буде інтерпретувати активність мозку, яка сприймається електродами.
«Існує проблема з отриманням електричних сигналів з мозку, і вона полягає в тому, що вони дуже слабкі. І при передачі по тонкій нитці, вони будуть спотворені електричними шумами. І тут повинна бути можливість посилювати та оцифровувати сигнал якомога ближче до джерела», - сказав Хайрес.
«Судячи з того, що вони розкрили у своєму технічному описі, цей чіп виходить за рамки сучасного рівня техніки... Він дозволяє вести запис з декількох джерел з високою точністю», - сказав він. «Це як удосконалити телевізор зі звичайною роздільчою здатністю до HD», - додав він.
Для доктора Райлі Грін, найцікавіше ж в Neuralink, це не те, що будь-яка з цих трьох технологій є революційною сама по собі, а скоріше те, що вони були об'єднані разом. «Всі ці технології були в розробці протягом досить довгого часу, і приємно бачити, що всі вони були об'єднані в одному пристрої», - сказала вона.
Мавпа, яка здатна «управляти комп'ютером силою думки»
Хоча на презентації Neuralink Маск дуже хотів похвалитися, що його технологія дозволила мавпі «управляти комп'ютером силою думки», ні Хайрес, ні Грін не були здивовані або вражені.
Вчені вважають, що до злиття машини та людини ще далеко, а от допомогти паралізованим пацієнтам технологія Neuralink зможе вже зовсім скоро. Хоча управління роботизованими протезами відомо з 2012 року, компанія Маска може додати тактильний відгук — стимулювати мозок таким чином, щоб людина відчувала дотик штучної руки до поверхні, ніби рука була справжньою.
А ось для того, щоб дійсно надати свідомості людини нові можливості, потрібно не тільки технології, але й краще розуміння роботи мозку. І прорив в цій області навряд чи станеться у найближчі 20 років, вважає Хайрес.
Але в Neuralink є й критики, які стурбовані тим, що досліди вчених можуть зайти надто далеко і технологія покладе край розуму в його нинішньому значенні. Зовсім недавно, когнітивний психолог Сюзан Шнайдер висловила думку, що якщо вчені почнуть замінювати функціональні тканини мозку, то для людства це стане своєрідною точкою неповернення.
