Дослідники з Каліфорнійського університету в Берклі запропонували використовувати застарілі телекомунікаційні кабелі, прокладені по дну океанів, для розгортання мережі моніторингу сейсмічної активності.
Історія підводних комунікаційних кабелів налічує вже понад півтора століття. Сьогодні високопродуктивні оптоволоконні канали зв'язку пов'язують всі континенти, за винятком Антарктиди. Але багато з них вже не використовуються через закінчення терміну служби або з інших причин.
Натаніель Ліндсі та його колеги з Каліфорнійського університету в Берклі пропонують використовувати їх для розгортання мережі моніторингу сейсмічної активності у морського дна — перш за все там, де використання традиційних інструментів ускладнено.
Вчені провели успішний експеримент з використанням 20-кілометрової ділянки старого кабелю в якості підводного сейсмометра. Спеціальні світлові імпульси, які передаються по оптоволокну, дозволили реєструвати навіть найдрібніші переміщення та коливання кабелю, перетворивши його в чутливий акустичний детектор.
Карта кабелю MARS в затоці Монтерей. Рожевим кольором виділена ділянка, яка використовувалась в експерименті. Lindsey et al., Science (2019)
Експеримент проводився на глибині близько 100 метрів, але в майбутньому, автори планують спробувати й більші глибини. В ході тестування, яке тривало чотири доби, вченим вдалося зафіксувати підводний землетрус магнітудою 3,5 бала. А відбивання створених ним хвиль від придонних порід, вказало на існування до цього невідомої системи розломів.
Автори відзначають, що сьогодні глибоководні сейсмічні датчики — велика рідкість, тоді як невикористовувані кабелі лежать повсюди. Дослідження опубліковане в журналі Science.
