Компанія Alaka'I Technologies розсекретила проект аеротаксі з вертикальним зльотом та посадкою, що працює від водневого паливного елемента, який ефективно розв'язує проблему енергощільності батареї літального апарату. Завдяки паливному елементу, повітряне таксі має запас ходу до 650 кілометрів та тривалість польоту до чотирьох годин і може прийняти на борт до п'яти чоловік.
Водень є спірним паливом для автомобілів, але в авіації водневі елементи легко обходять в конкурентних перегонах традиційні елементи живлення, через те, що сучасні літієві батареї мають низьку енергетичну щільність, і це різко знижує можливий запас ходу апарату. Водневий привід майже в десять разів більше продуктивніше й апарат на такому паливі швидко заправляється. Хоча організація заправки вимагає транспортної та складської інфраструктури, цю проблему простіше вирішити в централізованій моделі авіаційної галузі, ніж при будівництві заправок для автомобілів в дорожній мережі.
Компанія Alaka'I Technologies з Массачусетсу працювала над проектом водневого аеротаксі протягом чотирьох років і, нарешті, представила прототип в Каліфорнії. У розробників є інвестор, а їх транспортний засіб пройшов всі стадії проектування та створення прототипу і зараз знаходиться на сертифікації у Федеральному управлінні авіації. У серійне виробництво аеротаксі Skai планується запустити вже в кінці 2020 року.
Зовні Skai здається дуже простим — це шестигвинтовий мультикоптер з досить великими лопатями. Дизайн спроектований студією Designworks (це інноваційний підрозділ в складі корпорації BMW). На ньому немає співвісних гвинтів, двоконтурного двигуна та крил або штовхаючого гвинта - Skai працює як звичайний дрон, якому потрібно підтримувати постійну тягу для утримання балансу в повітрі.
Skai не буде безпілотником, принаймні на першому етапі — разом з пілотом в салоні поміщається п'ять чоловік. У майбутньому компанія планує передоручити управління комп'ютеру та віддати п'яте місце пасажиру.
Шість гвинтів замість чотирьох надають апарату запас міцності на випадок ламання: якщо два пропелери вийдуть з ладу, апарат продовжить нормальний політ, якщо ж відмовлять всі гвинти, спрацює система планерного парашута. Ця система безпеки поки є слабким місцем апарату, оскільки навіть найшвидшому відстрілюваному парашуту потрібен час та запас висоти для розкриття, і незрозуміло, як компанія збирається розв'язувати проблему «мертвої зони», тобто висоти з якої аеротаксі не зможе ні безпечно сісти самостійно, ні пом'якшити падіння парашутом.
Підбиваючи підсумки, можна сміливо сказати, що за проектом Alaka'i Skai потрібно спостерігати далі: прототип здається переконливим, а запас ходу поза конкуренцією в порівнянні з аеротаксі на батареях, так що у цього апарату є шанси стати комерційно прибутковим повітряним транспортом.
