Чотири країни перешкодили плану ЄС знизити до нуля викиди СО2
Польща, Угорщина, Чехія та Естонія заблокували ініціативу Євросоюзу щодо переходу на вуглецево-нейтральне ведення господарства до 2050 року. Терміни дуже жорсткі, порахували вони. Угоду довелося переписати.
Запобігання небезпечних кліматичних змін — ключовий пріоритет Євросоюзу, принаймні, якщо вірити заявам лідерів ЄС. Декларована мета — скорочення емісії на 80 - 90% до 2050. Деякі країни, наприклад, Німеччина, готові домогтися її достроково. В кінцевому підсумку ЄС сподівається, що континент стане повністю вуглецево-нейтральним. Тому на минулому Брюссельському саміті керівники підписали чернетку угоди, в якому позначили конкретну дату - 2050 рік.
Багато хто визнав цю декларацію про наміри недостатньо конкретною. Але навіть в такому вигляді її не схвалили.
Головним противником виступила Польща, один з найбільших виробників і експортерів енергії в регіоні, велика частина якої надходить з викопного палива.
Собі в прихильники Польща залучила Угорщину та сусідню Чехію — ще одна держава з багатими покладами вугілля. Естонія також не підтримала амбітний план з переходу на чисте паливо. Цей квартет блокував підписання угоди в запропонованому варіанті.
У документ внесли зміни, і тепер в ньому йдеться про те, що ЄС буде прагнути до вуглецевої нейтральності «відповідно до Паризької угоди» - допускає різні інтерпретації формулювання. Згадка 2050 року винесено в виноски. Там написано: «Для більшості країн-учасників кліматичний нейтралітет повинен бути досягнутий до 2050».
Шанс втрачено
Таке рішення викликало розчарування у прихильників чистої енергії. Greenpeace заявив, що у влади ЄС «був шанс стати на чолі та вивести Європу на шлях повної декарбонізації», але вони його упустили.
«Посилання на Паризьку хартію в настільки непереконливому тексті — це насмішка над цією угодою, яку не можна допускати», різко заявили у Всесвітньому фонді дикої природи.
На думку аналітиків Sandbag, в Європі склалися унікально сприятливі умови для відмови від вуглеводнів. Уже зараз європейським енергокомпаніям вигідніше відкривати нові сонячні та вітрові установки, ніж утримувати старі електростанції на вугіллі та газі. Крім того, підвищується вартість квот на викиди вуглекислого газу в атмосферу.